Відносини України та Польщі переживають непростий період. Попри спільні безпекові виклики, тісні економічні зв’язки та підтримку України з боку польського суспільства після початку повномасштабної війни, між двома країнами залишається низка чутливих питань. Одним із найгостріших продовжує бути історична пам’ять про Волинську трагедію.
Нове польське опитування показало, наскільки сильно ця тема впливає на ставлення частини польського суспільства до українців. Згідно з дослідженням CBOS, саме суперечки навколо Волинської трагедії та політики щодо історичних питань стали найчастіше називаною причиною погіршення ставлення до українців у Польщі.
Дослідження було проведено 17–20 серпня серед репрезентативної групи з 1000 повнолітніх респондентів. Результати опитування навів польський телеканал RMF24, на який посилається «Європейська правда».
Волинське питання вийшло на перше місце
На запитання про те, що могло стати причиною погіршення ставлення поляків до українців, 45,4% опитаних назвали суперечки щодо Волинської трагедії та політику в історичних питаннях.
Таким чином, ця відповідь посіла перше місце з помітним відривом від частини інших факторів.
Для України та Польщі ця тема залишається надзвичайно болючою, оскільки йдеться не просто про оцінки історичних подій. Вона пов’язана з пам’яттю про загиблих, питаннями відповідальності, похованнями, ексгумаціями та політичними дискусіями, які десятиліттями не отримували остаточного розв’язання.
Саме тому будь-які заяви політиків щодо Волині здатні викликати сильну реакцію по обидва боки кордону.
Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що історичне питання накладається на сучасні політичні та соціальні проблеми.
Соціальні виплати українцям також викликають невдоволення
Другим за популярністю фактором респонденти назвали соціальну підтримку, яку українці отримують у Польщі.
Її як причину погіршення ставлення вказали 36,4% опитаних.
Цей показник демонструє, що дискусія в польському суспільстві стосується не лише минулого. Значна частина громадян оцінює відносини з Україною через цілком сучасні економічні та соціальні питання.
Після початку повномасштабної війни Польща прийняла велику кількість українців, які були змушені залишити свої домівки. Протягом наступних років у польському суспільстві поступово почали виникати дискусії щодо вартості програм підтримки, доступу до соціальних послуг, освіти, медицини та інших державних ресурсів.
Такі питання легко стають предметом політичних маніпуляцій.
Водночас сам факт наявності претензій щодо соціальної політики не означає автоматичного негативного ставлення до всіх українців. Опитування лише показує, які фактори респонденти вважають причинами загального погіршення відносин.
Російська дезінформація — третій фактор
На третьому місці опинилися російська дезінформація та пропаганда. Їх назвали 26,2% учасників опитування.
Цей результат також заслуговує на увагу, оскільки інформаційний простір протягом останніх років став одним із важливих полів боротьби.
Теми, які можуть створювати напруження між Україною та Польщею, потенційно використовуються для поглиблення недовіри між суспільствами.
Історичні конфлікти, суперечки щодо соціальної допомоги, політичні заяви та економічні питання можуть подаватися в інформаційному просторі таким чином, щоб створити враження постійного протистояння між українцями та поляками.
Однак результати CBOS водночас показують: польське суспільство не має єдиного погляду на причини погіршення ставлення до українців.
І тут починається найцікавіша частина дослідження.
Політичні погляди суттєво змінюють оцінку ситуації
Відповіді респондентів помітно відрізнялися залежно від їхніх політичних симпатій.
Серед прихильників партій, які входять до урядової коаліції Польщі, найчастіше називали російську пропаганду та дезінформацію.
Так вважають 49,5% представників цієї групи.
Волинська трагедія у них посіла друге місце — 37,2%. Ще 24,6% вказали на невдоволення соціальною підтримкою українців.
Це демонструє досить суттєву різницю у сприйнятті проблеми. Для частини польського суспільства погіршення відносин значною мірою пов’язане з інформаційним впливом та маніпуляціями, тоді як історичні суперечки розглядаються як один із факторів, але не обов’язково головний.
Серед прихильників опозиційних політичних сил картина виявилася іншою.
Там Волинська трагедія вийшла на перше місце: її назвали 55,1% опитаних.
На другому місці опинилося питання соціальної підтримки українців — 47,8%.
Ще 35,6% представників цієї групи вказали на заяви українських політиків щодо Польщі.
Таким чином, одна й та сама проблема сприймається по-різному залежно від політичних переконань людини.
Чому Волинська трагедія залишається настільки важливою
Волинська трагедія належить до найбільш складних сторінок українсько-польської історії XX століття.
Для польського суспільства пам’ять про загиблих цивільних має величезне значення. В Україні ж історичний контекст цих подій часто розглядається ширше — у межах складної історії українсько-польського протистояння, польської політики на українських землях, діяльності різних збройних формувань та трагедій мирного населення.
Саме різниця в історичних наративах протягом багатьох років ускладнювала пошук спільної оцінки минулого.
Окремим питанням стали ексгумації та поховання жертв.
Для родин загиблих це не абстрактна політика. Це питання пам’яті та можливості гідно вшанувати близьких.
Тому тема регулярно повертається до політичного порядку денного.
Україна зробила крок до відкриття архівів
На цьому тлі важливим стало рішення президента України Володимира Зеленського щодо відкриття архівів СБУ та розвідки, які стосуються подій на Волині.
Про це глава держави оголосив у липні.
Відкриття документів може мати принципове значення для істориків. Архівні матеріали дозволяють дослідникам працювати не лише з політичними заявами чи публічними інтерпретаціями, а й із безпосередніми документальними свідченнями.
Це особливо важливо у ситуаціях, коли історична пам’ять протягом десятиліть формувалася під впливом різних політичних наративів.
Документи самі по собі не здатні миттєво примирити суспільства. Але вони можуть дати історикам додатковий матеріал для встановлення фактів та формування більш комплексної картини подій.
Ексгумації можуть стати ще одним кроком до діалогу
У серпні українські та польські фахівці завершили ексгумаційні роботи на території колишніх сіл Островки та Воля Островецька на Волині.
Цей процес має особливе значення для польської сторони, оскільки питання пошуку та належного поховання жертв залишається одним із центральних у польському баченні історичної справедливості.
Водночас сама можливість проведення спільних робіт демонструє, що навіть найскладніші питання можна переводити з політичної площини у професійний та гуманітарний формат.
Саме такий підхід потенційно може стати шляхом до зменшення напруги.
Чи може історична суперечка зруйнувати сучасні відносини
Результати опитування не означають, що польське суспільство масово налаштоване проти України або українців.
Вони радше демонструють, що після кількох років надзвичайно тісної взаємодії між двома країнами накопичилися проблеми, які потребують політичного та суспільного діалогу.
Історія є лише однією з них.
Поряд із нею стоять питання соціальної політики, економічної конкуренції, заяв політиків та інформаційних кампаній.
Особливо небезпечною є ситуація, коли всі ці фактори починають накладатися один на одного.
Тоді будь-який конфлікт щодо історичної пам’яті може перетворитися на суперечку про сучасну політику, а економічна проблема — на дискусію про національну ідентичність.
У результаті формується замкнене коло недовіри.
Україні та Польщі доведеться говорити про минуле — але без руйнування майбутнього
Результати дослідження CBOS є важливим сигналом для обох держав.
Ігнорувати історичну пам’ять поляків було б помилкою. Водночас перетворення історії на інструмент постійного політичного протистояння також не допоможе вирішити проблему.
Для справжнього примирення потрібна складніша робота: архівні дослідження, спільна робота істориків, пошук і перепоховання жертв, відкритий діалог та готовність визнавати біль іншої сторони.
Не менш важливо, щоб сучасні проблеми не ставали приводом для колективного звинувачення.
Українці та поляки сьогодні мають величезну кількість спільних інтересів — від безпеки регіону до економічної співпраці та розвитку прикордонних територій.
Саме тому нинішня напруга має стати не причиною остаточного розриву, а приводом для серйозної розмови.
Опитування показало головну проблему дуже чітко: історія досі має величезний вплив на сучасне сприйняття сусідньої країни. І якщо Київ та Варшава хочуть зберегти стратегічне партнерство, їм доведеться навчитися говорити про найболючіші сторінки минулого так, щоб пам’ять про трагедії не перетворювалася на бар’єр для майбутнього.
