Український авторинок імпорту: дев’ятирічні авто, електричний бум і нові регіональні лідери на тлі змін 2025 року

Імпорт майже пів мільйона авто, зростання популярності електромобілів, домінування вживаного транспорту та чітка регіональна специфіка формують новий портрет українського авторинку, який поступово змінюється, але все ще не повернувся до довоєнних масштабів.



Український ринок імпортних авто: загальна картина

Український авторинок у 2025 році продемонстрував обережне, але помітне пожвавлення. За даними Міністерства внутрішніх справ та аналітиків Опендатабот, в Україну було ввезено 444 860 транспортних засобів. Це на 17% більше, ніж роком раніше, що свідчить про поступове відновлення споживчого попиту та адаптацію ринку до нових економічних реалій. Водночас ці цифри все ще значно нижчі за показники 2021 року, коли імпорт був майже на третину більшим.

Ключовою характеристикою імпорту залишається його структура. Україна й надалі є ринком вживаних авто: понад 70% усіх ввезених транспортних засобів мають пробіг. Це пояснюється прагматичним вибором споживачів, для яких доступність і співвідношення ціни та якості є вирішальними чинниками. Нові автомобілі залишаються менш масовим явищем, зосередженим переважно у великих містах.

Середній вік нововвезених авто становить 9 років і за рік не змінився. Цей показник є важливим маркером стабілізації: ще у 2021 році середній вік імпортованих машин сягав 11 років. Тобто, попри складні обставини, українці поступово обирають більш «молоді» автомобілі, що позитивно впливає на екологію, безпеку та загальний стан автопарку.

Цікавим контрастом до масового імпорту стали поодинокі автомобільні раритети. У 2025 році кордон перетинали як мопед Honda Monkey 1967 року, так і легендарний Chevrolet Corvette 1971 року. Такі приклади підкреслюють різноманіття імпортних потоків та індивідуальні смаки частини автовласників.

Навіть сегмент електромобілів має власних «ветеранів». Найстарішому ввезеному електрокару, Peugeot iOn, виповнилося 15 років. Це свідчить про те, що електротранспорт в Україні вже має власну історію, а не є виключно трендом останніх років.

Електромобілі та двигуни: зміна пріоритетів

Однією з найяскравіших тенденцій 2025 року став електричний бум. Кожне четверте авто, ввезене в Україну, було електромобілем. Така частка стала рекордною та навіть перевищила кількість імпортованих дизельних машин. Напередодні повернення податків на ввезення електроавто попит на них різко зріс, і українці активно скористалися цією можливістю.

Загалом у країну було імпортовано 109 309 електрокарів, тоді як дизельних авто — 94 014. Це символічний перелом, який демонструє зміну споживчих уподобань та поступовий відхід від дизельних технологій. Проте абсолютне лідерство все ще утримують бензинові автомобілі — 195 059 транспортних засобів, що пояснюється їх універсальністю та ширшим вибором на вторинному ринку.

Електромобілі також активно представлені у преміальному сегменті. Із 504 люксових авто, які підпали під податок на розкіш, половина мала електричний привід. Це підкреслює сприйняття електротранспорту не лише як економного, а й як статусного вибору.

Варто згадати і про коливання імпорту електрокарів упродовж року. Якщо у грудні 2025 року український автопарк поповнився понад 32,8 тисячі авто на акумуляторних джерелах живлення, то вже у січні було зафіксоване різке падіння імпорту — у 14 разів. Це яскраво демонструє вплив податкової політики на поведінку ринку.

Попри ці коливання, електромобілі залишаються одним із ключових драйверів змін. Їхня популярність формує нову інфраструктурну та економічну реальність, змушуючи міста й регіони адаптуватися до зростаючого попиту.

Бренди та регіони: хто і де обирає авто

На рівні брендів український імпортний ринок зберігає відносну стабільність. Volkswagen уже традиційно утримує статус найпопулярнішої марки. Його лідерство зафіксоване у 20 областях країни, що свідчить про універсальність бренду та довіру з боку споживачів у різних регіонах.

Водночас регіональна специфіка додає ринку барв. В Одеській області несподіваним лідером став BMW, у Чернігівській та Донецькій — Renault, а у Херсонській області першість отримав мото-бренд Spark. Такі відмінності відображають локальні потреби, умови експлуатації та фінансові можливості мешканців.

Серед моделей абсолютним фаворитом року стала Tesla Model Y. Цей електрокар очолив рейтинг імпортованих авто, поєднуючи сучасні технології, запас ходу та відносну доступність у своєму сегменті. Якщо ж дивитися виключно на електромобілі, Tesla стала брендом №1 у 22 регіонах країни.

Винятки знову ж таки підкреслюють регіональні особливості. У Закарпатській області серед електрокарів лідирує Volkswagen, а у Сумській — китайський BYD. Це свідчить про поступове розширення присутності азійських виробників та конкуренцію в електросегменті.

Географія реєстрацій також демонструє концентрацію імпорту у великих центрах. Майже кожен п’ятий ввезений транспортний засіб був зареєстрований у Києві — 80 425 авто. Львівська область посіла друге місце з 51 730 автівками, а до п’ятірки лідерів увійшли Київська, Дніпропетровська та Рівненська області. Це підкреслює роль мегаполісів як основних точок концентрації попиту та фінансових ресурсів.

Загалом імпорт авто у 2025 році показав складну, багатовимірну картину. Ринок зростає, електромобілі впевнено закріплюють свої позиції, а регіональні відмінності стають дедалі виразнішими. Український автопарк змінюється поступово, але ці зміни вже формують нову реальність для водіїв, бізнесу та всієї транспортної системи країни.


Ця новина була опублікована у розділі: Автомобілі, із заголовком: "Український авторинок імпорту: дев’ятирічні авто, електричний бум і нові регіональні лідери на тлі змін 2025 року".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 12 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.