Українські діти почали навчальний рік під землею

17 тисяч дітей почали навчальний рік у підземних школах та класах метро, які стали символом безпеки і стійкості в умовах війни.



Харків, Україна — 1 вересня, коли вся Україна традиційно відзначає День знань, у Харкові він набув особливого змісту. Місто, яке з перших днів повномасштабного вторгнення перебуває під загрозою щоденних обстрілів, знайшло спосіб повернути дітям дитинство. Близько 17 тисяч школярів сіли за парти у підземних навчальних закладах, збудованих та обладнаних у спеціальних укриттях і станціях метро.

Такі школи стали не лише вимушеним рішенням, а й символом того, що навіть у найскладніших умовах освітній процес не можна зупинити. За словами мера Харкова Ігоря Терехова, уже працює сім підземних шкіл, а до кінця року їхня кількість зросте. Крім того, шість станцій метро облаштовані під повноцінні класи.

Для харківських родин цей навчальний рік — ковток надії. «Сьогодні моя донька вперше пішла в перший клас. Це школа у Північній Салтівці, на трьох рівнях під землею. Нам сказали, що це найглибша школа в місті. Я вірю, що тут безпечно», — каже Анастасія Почергіна.

Вона додає, що батьки давно чекали можливості повернути дітей до нормального навчання. «Ми не будуємо ілюзій, що війна скоро закінчиться. Але хоча б так наші діти зможуть відчути справжнє шкільне життя — з дзвоником, уроками й друзями».

Атмосфера першого дня

Підземні школи мало чим відрізняються від звичайних: є класи з партами, інтерактивними дошками, бібліотеками й навіть спортивними зонами. На вході дітей зустрічають вчителі, закликаючи спускатися швидше — безпека понад усе. Малеча тримається за руки, спускаючись сходами на глибину десятків метрів.

Шестирічна Марія Ямпольська з посмішкою розповідає про перший день: «Ми малювали і гралися. Мені подобається, бо в садок я не ходила через війну».

За словами мера Терехова, у Новій Салтівці вже відкрито дві нові школи, ще три запрацюють у 2026 році. Одна з найбільших підземних шкіл у місті розрахована на 1,500 учнів.

«Ми будуємо заклади так, щоб вони відповідали всім стандартам освіти й водночас гарантували максимальний захист. Це унікальний досвід, який показує, що навіть у прифронтовому місті можна забезпечити дітям навчання», — наголосив він.

Харків’яни зізнаються: підземні школи стали доказом незламності. Освіта в таких умовах — це не лише знання, а й психологічна підтримка. Діти отримують шанс жити більш-менш звичним життям, а батьки — впевненість, що їхні діти в безпеці.

Психологи зазначають, що спільне навчання допомагає дітям долати травматичний досвід війни. «Соціалізація критично важлива. Якщо діти залишаються лише онлайн, вони втрачають контакт з ровесниками, а це впливає на їхній розвиток», — пояснює харківська психологиня Олена Дуброва.

Освіта як фронт

Попри руйнування, Харків демонструє, що освіта може і має продовжуватися. Підземні школи стали ще одним фронтом спротиву — там, де діти отримують не лише знання, а й віру у майбутнє.

«Це наш виклик ворогу: ми не дамо забрати у дітей право на освіту. Кожна відкрита школа — це перемога», — зазначив мер Терехов.

Навіть у реаліях війни 1 вересня залишилося святом. Діти прийшли з квітами й подарунками для вчителів, співали гімн і робили традиційні фото. Але тепер у цих світлинах — бетонні стіни укриттів замість шкільних подвір’їв.

Та попри все, для маленьких харків’ян цей день став доказом: їхнє життя триває. А для світу — ще одним свідченням незламності України, яка вміє знаходити рішення навіть у найтемніші часи.



Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Аналітика, Освіта, Виховання дітей, із заголовком: "Українські діти почали навчальний рік під землею".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 02 вересня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.