Тривала зупинка роботи українських морських портів може стати одним із найсерйозніших випробувань для аграрного сектору за останні роки. Галузь, яка залишається одним із ключових джерел валютних надходжень для України, опинилася перед загрозою масштабного дисбалансу: виробництво продовжується, урожай накопичується, а можливості для його вивезення стрімко скорочуються.
Аграрії попереджають, що якщо ситуація з морською логістикою не буде врегульована найближчим часом, Україна може зіткнутися з величезним надлишком агропродукції на внутрішньому ринку. Це неминуче тиснутиме на ціни, скорочуватиме доходи виробників і створюватиме ризик фінансової нестабільності для всього агропромислового комплексу.
За оцінками Всеукраїнської аграрної ради, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур в Україні становитиме близько 81,4 млн тонн. Разом із перехідними залишками загальний обсяг продукції, який буде доступний для внутрішнього споживання та експорту, може сягнути приблизно 85 млн тонн.
Однак для нормального функціонування галузі Україні необхідно експортувати близько 67 млн тонн агропродукції. Саме експорт дозволяє аграріям отримувати необхідну виручку, оплачувати пальне, добрива, техніку, кредити та проводити нові посівні кампанії.
Проблема полягає в тому, що без стабільної роботи чорноморських портів експортні можливості можуть різко скоротитися. За оцінками експертів, у разі фактичної зупинки морського напрямку Україна зможе відправляти за кордон лише близько 1,7 млн тонн аграрних вантажів на місяць. Цього недостатньо, щоб забезпечити необхідні темпи вивезення продукції.
У результаті на внутрішньому ринку може накопичитися від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції, яка не матиме достатньо швидкого виходу на зовнішні ринки.
«Такий обсяг товарного надлишку буде тиснути на ринок протягом усього маркетингового року», — наголошують у Всеукраїнській аграрній раді.
Для аграріїв це означає не просто зниження прибутків, а загрозу повної збитковості виробництва. Вже зараз ситуація почала впливати на закупівельні ціни. Через скорочення активності трейдерів та невизначеність із експортом вартість окремих культур почала різко падати.
У деяких регіонах закупівельні ціни опустилися приблизно до 7000 гривень за тонну. Це рівень, який у багатьох випадках є нижчим за повну собівартість вирощування продукції. Тобто фермери можуть продавати врожай дешевше, ніж витратили на його виробництво.
Такий сценарій створює замкнене коло. Через низькі доходи аграрії змушені скорочувати інвестиції, менше купувати техніку, добрива та засоби захисту рослин. У перспективі це може призвести до зменшення майбутніх врожаїв і ще більшого ослаблення українського агросектору.
Всеукраїнська аграрна рада вже звернулася до уряду із закликом терміново запровадити антикризові заходи. Представники галузі наголошують: проблема виходить далеко за межі окремих фермерських господарств і може мати наслідки для всієї економіки країни.
Аграрний сектор забезпечує значну частину українського експорту та формує важливий потік валютних надходжень. Якщо підприємства почнуть масово втрачати прибутковість, це може позначитися на банківській системі, податкових надходженнях і зайнятості в регіонах.
Серед запропонованих заходів підтримки аграрії називають пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу перед осінньою посівною кампанією, реструктуризацію чинних кредитів, державні гарантії за позиками та перегляд умов програми «5-7-9%».
За словами представників галузі, ці кроки необхідні не для уникнення тимчасових труднощів, а для збереження виробничого циклу. Якщо підприємства не матимуть ресурсів для проведення наступних сезонних робіт, наслідки можуть проявитися вже у майбутніх урожаях.
Окремим фактором ризику залишається стан української портової інфраструктури. Станом на 23 липня рух суден до чорноморських портів України був призупинений через загрозу атак. Цьому передували тривалі удари по об’єктах портової логістики, що значно ускладнили роботу морського коридору.
Через посилення ризиків міжнародні компанії також почали переглядати свою діяльність у регіоні. Зокрема, компанія Maersk призупинила частину сервісів у Чорноморському порту через загрозу для інфраструктури та безпеки перевезень.
Частину вантажів експортери намагаються перенаправити через дунайські порти. Проте цей маршрут фізично не здатний повністю компенсувати втрату морського каналу. Його пропускна здатність обмежена, а вартість транспортування значно вища.
Українські трейдери опинилися перед складним вибором: або продавати продукцію за низькими цінами через проблеми з логістикою, або чекати покращення ситуації, ризикуючи накопиченням запасів.
Найбільша небезпека полягає в тому, що криза в аграрному секторі може мати ланцюгову реакцію. Від фінансового стану фермерів залежать виробники техніки, постачальники пального, логістичні компанії, переробні підприємства та десятки тисяч робочих місць.
Українське сільське господарство роками залишалося одним із головних економічних двигунів країни. Проте без стабільних експортних шляхів навіть високий урожай може перетворитися не на перевагу, а на проблему.
Тому питання відновлення повноцінної роботи морської логістики та підтримки аграріїв стає критично важливим. Від того, наскільки швидко будуть ухвалені необхідні рішення, залежить не лише фінансова стабільність фермерських господарств, а й здатність України зберегти один із найважливіших секторів своєї економіки.
