Популярні препарати для лікування ожиріння та діабету, які останніми роками набули широкого поширення у світі, можуть мати ще одну важливу властивість — уповільнювати розвиток деяких видів онкологічних захворювань. Саме такого висновку дійшла група дослідників, результати роботи яких представили на щорічній зустрічі Американського товариства клінічної онкології у Чикаго.
У центрі уваги науковців опинилися препарати групи GLP-1, які активно використовуються для контролю рівня цукру в крові та боротьби із зайвою вагою. Дослідники порівнювали їхній вплив із дією іншої категорії протидіабетичних засобів — гліптинів, які впливають на фермент DPP-4, що бере участь у регуляції глюкози.
Під час дослідження вивчали вплив препаратів на перебіг семи поширених онкологічних захворювань. Серед них — рак молочної залози, простати, легень, печінки, нирок, підшлункової залози та колоректальний рак.
Для аналізу вчені використали медичні дані понад 12 тисяч пацієнтів. Половина з них після встановлення діагнозу приймала препарати GLP-1, тоді як інші проходили лікування за допомогою гліптинів. Отримані результати виявилися доволі несподіваними навіть для самих дослідників.
З’ясувалося, що у пацієнтів, які приймали препарати GLP-1, ризик розвитку раку IV стадії був суттєво нижчим. Особливо помітний ефект зафіксували у випадках раку легень, молочної залози, колоректального раку та злоякісних новоутворень печінки. У деяких випадках імовірність прогресування хвороби знижувалася майже наполовину.
Також дослідники звернули увагу на меншу кількість випадків метастазування серед пацієнтів, які використовували препарати GLP-1. Зокрема при раку легень, молочної залози та колоректальному раку показники поширення пухлин виявилися помітно нижчими порівняно з групою, яка приймала гліптини.
Науковці припускають, що важливу роль може відігравати сам рецептор GLP-1. За результатами роботи, його високий рівень у пухлинах пов’язаний із кращими показниками виживання пацієнтів. Наприклад, у хворих на рак молочної залози ймовірність смерті була значно нижчою серед тих, хто мав вищу активність цього рецептора.
Попри обнадійливі результати, дослідники наголошують, що наразі говорити про остаточні висновки зарано. Вчені планують продовжити вивчення механізмів впливу GLP-1 на розвиток онкологічних захворювань та провести більш масштабні контрольовані дослідження.
Важливо й те, що серйозних відмінностей у побічних ефектах між двома групами пацієнтів зафіксовано не було. Це може свідчити про відносну безпечність застосування препаратів GLP-1 у межах уже існуючих схем лікування.
Сьогодні ліки на основі GLP-1 активно використовують у всьому світі для боротьби з ожирінням та діабетом. Їхня популярність стрімко зростає не лише через ефективність у контролі ваги, а й через потенційний позитивний вплив на серцево-судинну систему та обмін речовин.
Нові дані можуть суттєво змінити уявлення про можливості цих препаратів у майбутньому. Якщо подальші дослідження підтвердять отримані результати, препарати GLP-1 можуть стати важливим додатковим інструментом у боротьбі з деякими видами раку.
Водночас медики наголошують: попри перспективність дослідження, такі препарати не можна використовувати самостійно без консультації лікаря. Остаточні рекомендації щодо їхнього застосування в онкології потребують додаткових клінічних доказів і ретельної перевірки.