Масове поховання на Волині: пам’ять, що виходить із землі

Спільна українсько-польська експедиція виявила нове місце загибелі мирних жителів 1943 року, відкривши складний пласт історичної пам’яті та взаємних інтерпретацій трагедії



На Волині земля знову повертає те, що десятиліттями залишалося під шаром часу й мовчання. У перший день спільної українсько-польської експедиції дослідники натрапили на раніше невідоме масове поховання, пов’язане з подіями 1943 року — одним із найболючіших епізодів Другої світової війни на цих територіях.

Роботи ведуться на місці колишніх сіл Острівки та Воля Островецька — поселень, які зникли з карти після серпневих подій 1943-го. Саме тут, у межах колишнього господарства «Стражиця», пошуковці виявили людські останки. Поховання розташоване за кілька десятків метрів від меморіального місця, де ще на початку 1990-х проводилися ексгумації.

Початковий етап дослідження не дозволяє точно визначити розміри братської могили. Однак сам факт її існування вкотре підтверджує масштаб трагедії, що розгорнулася в регіоні наприкінці літа 1943 року. За попереднім аналізом «Дейком», кожне нове таке відкриття не лише уточнює історичну картину, а й загострює питання інтерпретацій, які досі залишаються предметом напруженого діалогу між Україною та Польщею.

Наприкінці серпня 1943 року Острівки та Воля Островецька зазнали збройного нападу. У ніч проти 29 або 30 серпня більшість мешканців загинула, а самі села були спалені. Ці події входять до ширшого контексту Волинської трагедії — серії масових убивств цивільного населення, які стали частиною українсько-польського протистояння в умовах війни та окупації.

Для польської історичної традиції ці події часто пов’язуються з діями українських націоналістичних формувань. Українська ж сторона наголошує на складності конфлікту, взаємному характері насильства та ширшому контексті війни, де цивільні обох національностей ставали жертвами. У цьому сенсі нові розкопки не просто додають фактів — вони виводять на поверхню старі суперечності.

Пошукові роботи на Волині мають не лише наукову, а й гуманітарну вагу. Ексгумація, ідентифікація жертв, встановлення обставин загибелі — це процес повернення імен і людської гідності тим, хто десятиліттями залишався безіменним. Водночас це складна і делікатна робота, що потребує координації між державами, істориками, архівістами та родинами загиблих.

Символічно, що дослідження проводяться спільно українськими та польськими інституціями. У контексті сучасних політичних відносин це виглядає як спроба знайти спільну мову там, де історія довго залишалася джерелом конфлікту. Питання історичної пам’яті, ексгумації, доступу до архівів і трактування подій 1943 року залишаються чутливими, але саме такі експедиції створюють простір для діалогу.

Волинь сьогодні — це не лише географія минулого, а й поле сучасної відповідальності. Те, як обидві країни працюють із цією спадщиною, визначає не лише історичний наратив, а й майбутню модель співіснування. Виявлене поховання — це ще один фрагмент великої мозаїки, яку доведеться складати обережно, без політичного тиску й спрощених висновків.

Поки тривають розкопки, остаточні відповіді ще попереду. Але вже зараз очевидно: кожна така знахідка змінює не лише уявлення про минуле, а й спосіб, у який суспільства готові його приймати. І в цьому процесі важить не лише правда як факт, а й правда як спільне зусилля її зрозуміти.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Історія, із заголовком: "Масове поховання на Волині: пам’ять, що виходить із землі".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 24 квітня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.