Український аграрний сектор виступив із різкою заявою щодо планів підвищити тарифи на вантажні перевезення Укрзалізниці. Представники галузі попереджають: рішення про збільшення вартості транспортування у нинішніх умовах може створити додатковий тиск на виробників, послабити експортні можливості країни та погіршити економічну ситуацію.
Всеукраїнська аграрна рада та асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулися до уряду із закликом відкласти заплановане підвищення тарифів. Йдеться про індексацію вартості вантажних перевезень Укрзалізниці на 30%, а також збільшення плати за порожній пробіг вагонів на 60%.
Представники аграрного бізнесу наголошують, що таке рішення ухвалюється у надзвичайно складний період для української економіки. Виробники вже стикаються зі значним зростанням витрат, проблемами з логістикою, обмеженнями експортних маршрутів та падінням світових цін на частину сільськогосподарської продукції.
На думку аграріїв, підвищення тарифів може стати додатковим фінансовим навантаженням для підприємств, які і без того працюють у складних умовах. Збільшення транспортних витрат автоматично впливає на собівартість продукції, а отже може знизити конкурентоспроможність українських товарів на міжнародних ринках.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з експортною логістикою. Через проблеми з морськими маршрутами аграрні компанії змушені активніше використовувати сухопутні напрямки через західний кордон. Однак можливості залізничних переходів до країн Європейського Союзу залишаються обмеженими.
За оцінками представників аграрної галузі, пропускна спроможність залізничних переходів із країнами ЄС становить приблизно 1 млн тонн аграрної продукції на місяць. Водночас реальна потреба експортерів значно вища — близько 5,6 млн тонн щомісяця.
Цей дисбаланс створює серйозні труднощі для виробників. Навіть за умов готовності бізнесу платити більше за перевезення залізниця фізично не зможе забезпечити необхідні обсяги транспортування через обмеження інфраструктури.
Аграрії також звертають увагу, що саме підвищення тарифів не вирішить фінансових проблем Укрзалізниці. За їхніми словами, збільшення вартості перевезень не призведе до суттєвого зростання доходів компанії, якщо обсяги транспортування залишаться обмеженими через вузькі місця в експортній логістиці.
Крім того, бізнес побоюється повторення ситуації із накопиченням вагонів на кордоні. У разі перевантаження окремих напрямків це може призвести до дефіциту рухомого складу, збільшення вартості оренди вагонів та нових витрат для експортерів.
У своєму зверненні до уряду аграрні асоціації запропонували не лише відтермінувати підвищення тарифів, а й переглянути саму модель формування вартості залізничних перевезень. Окремо вони закликали запровадити електронну чергу для навантаження вантажів у напрямку західних прикордонних переходів.
Відповідні звернення були направлені прем'єр-міністру, профільним міністрам та голові правління Укрзалізниці Олександру Перцовському.
Представники аграрного сектору заявили, що нинішнє рішення фактично може перекласти фінансові проблеми державної монополії на плечі приватного бізнесу. На їхню думку, це може мати довгострокові наслідки для економіки: скорочення виробництва, зменшення експорту, втрату валютної виручки та зниження надходжень до державного бюджету.
Проблему вже озвучували й представники промисловості. Раніше промисловці також зверталися до уряду із попередженням про можливі негативні наслідки підвищення тарифів. Бізнес заявляв, що нові витрати можуть змусити частину підприємств скоротити виробництво або навіть тимчасово зупинити роботу.
Економісти зазначають, що транспортна політика в умовах війни має враховувати не лише фінансові потреби окремих державних компаній, а й загальний стан економіки. Підвищення витрат для ключових експортних галузей може мати ефект ланцюгової реакції: дорожча логістика призводить до меншої конкурентності продукції, скорочення прибутків підприємств та зменшення податкових надходжень.
Наразі аграрії очікують на реакцію уряду та закликають провести додаткові консультації з бізнесом перед ухваленням остаточного рішення. Вони наголошують, що в умовах обмежених експортних можливостей головним завданням має бути не збільшення фінансового навантаження на виробників, а пошук рішень, які дозволять зберегти стабільність української економіки та підтримати роботу стратегічних галузей.
