Майже кожен хоча б раз стикався із ситуацією, яка здавалася надто дивною для випадкового збігу. Варто лише згадати в розмові новий автомобіль, туристичний напрямок або конкретну марку кави, як через кілька годин відповідна реклама починає переслідувати вас у соціальних мережах, пошукових системах і мобільних додатках.
Саме такі випадки роками підживлюють популярну теорію про те, що смартфони таємно прослуховують своїх власників через мікрофон. Багато користувачів переконані: технологічні компанії постійно записують розмови, аналізують їх і використовують отриману інформацію для рекламного таргетингу.
Однак дослідники у сфері кібербезпеки стверджують, що реальність виглядає зовсім інакше. І, можливо, вона навіть тривожніша за саму ідею прихованого прослуховування.
За даними видання Futura Sciences, численні перевірки популярних мобільних застосунків не підтвердили існування масового прихованого запису розмов користувачів. Під час одного з масштабних досліджень експерти проаналізували понад 17 тисяч Android-додатків на предмет несанкціонованого використання мікрофона та не виявили доказів постійного прихованого прослуховування.
Причина доволі проста — технічна сторона такого процесу надзвичайно складна. Безперервний запис і передача аудіо потребували б величезних обсягів трафіку та енергії. За підрахунками фахівців, лише для одного користувача щоденна передача аудіоданих могла б вимагати понад 100 мегабайт мобільного трафіку.
Якби мільярди смартфонів по всьому світу дійсно постійно передавали записи розмов на сервери компаній, це неминуче призвело б до різкого збільшення споживання батареї, навантаження на мережі та появи помітних слідів у системних журналах. Такі аномалії давно були б виявлені незалежними дослідниками.
Крім того, такі технологічні гіганти, як Apple, Google та Meta, офіційно заявляють, що не використовують дані з мікрофонів користувачів для формування рекламних профілів.
Навіть під час судових розглядів щодо голосового помічника Siri було підтверджено, що випадково записані аудіофрагменти не використовувалися для рекламного таргетингу або продажу третім сторонам.
Однак це зовсім не означає, що користувачі перебувають поза системою спостереження.
Навпаки, сучасні алгоритми навчилися прогнозувати інтереси людей настільки точно, що їм більше не потрібно слухати розмови. Замість цього вони аналізують цифрові сліди, які ми залишаємо щодня.
Кожен перегляд сторінки, кожне натискання кнопки, кожна покупка в інтернеті та навіть маршрути пересування формують величезний масив даних про людину. До цього додаються історія пошуку, геолокація, активність у соціальних мережах, контакти та поведінка друзів.
Наприклад, якщо ви проводите багато часу поруч із людиною, яка активно шукає інформацію про певний туристичний напрямок, рекламні алгоритми можуть зробити висновок про ваш зв'язок і почати показувати вам схожі оголошення. Для користувача це виглядатиме так, ніби телефон почув розмову, хоча насправді система лише зіставила величезну кількість непрямих даних.
Додаткову роль відіграє особливість людської психології, відома як феномен Баадера-Майнхофа або ілюзія частоти. Суть явища полягає в тому, що після знайомства з новою інформацією людина починає помічати її всюди навколо себе.
У звичайний день користувач бачить сотні рекламних оголошень і не звертає на них уваги. Але якщо він щойно обговорював певний товар або послугу, то наступна реклама цієї тематики миттєво привертає його увагу і здається неймовірним збігом.
Попри це, окремі експерименти з використанням звуку в маркетингових цілях все ж існували.
Деякі мобільні ігри та застосунки отримували доступ до мікрофона для розпізнавання спеціальних акустичних сигналів, які транслювалися телевізійною рекламою. Йшлося не про аналіз людської мови, а про виявлення певних аудіоміток, що дозволяли синхронізувати рекламу на різних пристроях.
Також свого часу увагу громадськості привернули повідомлення про технологію Active Listening, яку нібито тестували окремі представники рекламної індустрії. Після хвилі критики великі технологічні компанії поспішили заявити про відсутність співпраці з подібними системами.
Експерти наголошують, що справжня загроза для приватності приховується не в мікрофоні смартфона, а в масштабному зборі поведінкових даних. Брокери даних купують і продають інформацію про звички користувачів, а рекламні мережі створюють надзвичайно деталізовані цифрові портрети мільйонів людей.
У деяких випадках дослідники навіть виявляли застосунки, які робили приховані скріншоти або збирали надмірний обсяг інформації про дії користувача на екрані без його повного усвідомлення.
Саме тому фахівці закликають уважніше ставитися до дозволів, які надаються мобільним додаткам, регулярно переглядати налаштування конфіденційності та контролювати обсяг особистої інформації, якою користувачі діляться в цифровому середовищі.
Головний висновок експертів звучить парадоксально: ваш телефон, найімовірніше, не слухає ваших розмов. Але сучасні алгоритми вже знають про вас настільки багато, що часто можуть передбачити ваші інтереси ще до того, як ви самі почнете їх усвідомлювати. Саме ця здатність і робить сучасні системи збору даних значно потужнішими, ніж будь-яке приховане прослуховування.